Життя Арнульфо Касторени почалося з двох втрат. Його мати померла під час пологів, а батько покинув його, дізнавшись про його інвалідність; його виховувала бабуся по материнській лінії, а згодом черниця в інтернаті познайомила його з плаванням.
Перш ніж здобути медалі, він продавав жуйку на перехрестях у Гвадалахарі, щоб вижити. З роками його коронною дисципліною став брас на 50 метрів у класі SB2: він здобув золото в Сіднеї 2000 року й захистив титул у Токіо 2020 року.
4 вересня 2024 року в Парижі він подолав дистанцію за 59.41 секунди й здобув четверте паралімпійське золото. Плавання, яке він відкрив для себе в дитинстві, стало шляхом, що привів його назад на вершину, і, попри все, він переміг у житті.
Поза басейном йому також вдалося створити сім’ю. Він одружений із Марією Консепсьйон майже 25 років і є батьком сімох дітей, які стали однією з його головних мотивацій не здаватися.
