Кайлу Карпентеру був 21 рік, коли він вирішив не вагатися.
Це сталося 21 листопада 2010 року в Маржі, Афганістан. Граната впала поблизу його побратима Ніколаса Еуфразіо, і Кайл кинувся на неї. Вибух пробив йому череп, понівечив обличчя, вирвав одне око та спровокував колапс легені. Під час евакуації його серце тричі зупинялося. Тричі лікарі повертали його до життя.
Далі були п’ять тижнів у комі, понад два з половиною роки в лікарні та майже 40 операцій: лікарі відновили його легеню і праву руку, яка була роздроблена більш ніж на 30 частин, встановили йому протез ока та реконструювали щелепу. Коли він нарешті знову зміг ходити, він не задовольнився самим лише виживанням: бігав марафони, стрибав із парашутом і повернувся до навчання як студент денної форми.
19 червня 2014 року в Білому домі президент Барак Обама вручив йому Медаль Пошани. Кайл став наймолодшим живим нагородженим за всю новітню історію. І все це — завдяки одній секунді, за яку він обрав тіло іншої людини замість власного.
