Карл Бушбі було 29 років коли він вирушив із Пунта-Аренаса.
Був листопад 1998 року, і цей колишній британський десантник дав собі обіцянку: повернутися додому до Галла в Англії, пройшовши весь шлях пішки. Без жодного транспорту в дорозі й не ступати у власний дім, доки не дістанеться туди пішки. Він розраховував, що це займе приблизно 12 років, але зрештою на це пішло 28.
Дорогою він перетнув 25 країн і подолав майже 50,000 кілометрів через Патагонію, пустелю Атакама, джунглі, гори, Центральну Азію та райони поблизу Арктики.
Росія та Центральна Азія були найбільшою перешкодою і головною причиною затримки. Також були роки перерв, труднощі з дозволами та ділянки, які йому довелося пройти повторно.
Щоб дістатися Європи, він переплив Каспійське море. А 5 жовтня 2026 року він знову зайшов у воду: переплив Ла-Манш і ступив на британську землю на пляжі Шекспіра, біля Дувра.
Він іще не завершив подорож: до Галла йому залишилося пройти близько 400 кілометрів — до будинку його матері, де вона чекає на нього в тому самому місці, звідки він вирушив майже три десятиліття тому.
Сьогодні йому 57. Коли він вирушав, смартфонів ще не існувало. Були лише паперові мапи.
Дорогою він втратив друзів, його син залишився вдома, а сам він спостерігав, як змінюється світ; за його словами, це змусило його усвідомити, що життя коротке, і прожити його слід якомога повніше.
