22 вересня 2025 року Керрі Каріелло була у своєму домі в Нью-Гемпширі, коли отримала повідомлення від свого 21-річного сина Джека з аутизмом 1 рівня. У ньому було написано:
“Ти приймала Tylenol, коли була вагітна мною?’. Мало які запитання можуть нести в собі стільки ваги в такій малій кількості слів.
Поштовхом стало оголошення адміністрації Трампа та RFK Jr. про нову рекомендацію FDA, яка пов’язує ацетамінофен під час вагітності з аутизмом, і Джек це побачив.
Керрі, яка написала книжки й цілий блог про те, що означає любити дитину з аутизмом, яку світ не завжди розуміє, раптом опинилася перед необхідністю відповісти на запитання, на яке не було чіткої відповіді: наука, власне, не підтвердила жодного причинно-наслідкового зв’язку.
Такі організації, як Johns Hopkins і Yale University, переглянули це й не знайшли переконливих доказів.
Але наука не завжди приходить раніше за провину. І Керрі добре знає, що означає нести цю провину, коли ніхто не може її забрати.
Що робить цю історію надзвичайною, так це не політична суперечка чи медичне питання. А те, що дорослий син з аутизмом і цілком функціональним життям, який живе в програмі підтриманого проживання, подумав про свою маму, коли хотів зрозуміти світ і те, чому він є таким, яким є.