Вони крихітні, блискучі, і майже ніхто не звертає на них уваги.
Скляні намистини прикрашають блузи, намиста та вишивку по всьому світу, але у Фірозабаді, в індійському штаті Уттар-Прадеш, багато з них виготовляють у зовсім не делікатних умовах. Там працівники ротом всмоктують рідкі матеріали, необхідні для фарбування скляних стрижнів, які потім розрізають на крихітні шматочки.
Під час роботи вони вдихають розчинники, барвники, пил і токсичні випари впродовж усього робочого дня — у невеликих майстернях, де майже немає контролю. Така практика завдає працівникам серйозної шкоди органам дихання, хоча технологія, що дає змогу замінити цей процес, уже існує. Дехто продовжує використовувати його, щоб скоротити витрати, а інші кажуть, що так робота виходить акуратнішою.
У будь-якому разі скляні намистини не є предметом першої необхідності, але їх і далі виготовляють щодня.
Ті, хто купує їх, бачать колір. Ті, хто їх виготовляє, можуть платити за це своїми легенями.