У Японії для шкіл не наймають додатковий персонал для прибирання. Самі учні змалку підмітають свої класи, розставляють парти й залишають усе готовим перед тим, як піти додому.
Це не покарання і не дрібне доручення: це ненав’язливий спосіб навчити, що спільні простори — це також відповідальність кожного. І цей звичай не є винятково японським: багато людей у всьому світі пам’ятають, як робили те саме у своїй школі, хоча це ніколи не було обов’язковим.
Евангеліна Морено пропонує саме це: щоб школи заохочували такі звички, аби діти виростали з розумінням поваги до праці інших і турботи про те, що належить усім. Адже є уроки, яких жодна книжка не навчить так добре, як мітла в руках.
