У 1972 році Джордж і Моллі Ганти почали рахувати гнізда чайок на острові Санта-Барбара, за 61 кілометр від узбережжя Каліфорнії.
Щось не сходилося: 10 % гнізд мали по шість яєць — удвічі більше за нормальну кількість для цього виду, адже фізично неможливо відкласти більше трьох яєць. Ніхто не розумів чому, доки дослідники не висунули теорію: гомосексуальність.
Але, на відміну від інших птахів, статевий диморфізм у чайок не дуже помітний, тобто самці й самки чайок не мають помітних фізичних відмінностей. Тож, щоб підтвердити теорію, науковцям довелося пожертвувати однією з найплідніших пар.
Під час розтину вони виявили, що обидві чайки мали яєчники. Самки знайшли власну стратегію: вони спаровувалися із самцями, щоб запліднити яйця, але утворювали пари з іншими самками й разом будували гніздо, висиджували яйця та дбали про потомство.
Відкриття було опубліковане в журналі Science у 1977 році й спричинило такий скандал, що Конгрес Сполучених Штатів намагався заблокувати бюджет Національного наукового фонду, який профінансував частину дослідження.
Мабуть, найцікавішим у цій історії ніколи не були чайки, а ми. Поки вони просто продовжували розмножуватися й разом вирощувати потомство, саме людям знадобилося перетворити їхню поведінку на моральну проблему, і хоч якою незручною може бути правда, рано чи пізно вона вийде на світло.