Kayla Lyall було 28 років, коли у 2024 році її організм почав давати збій.
Вона втрачала волосся і вагу, а під час підйому на пагорб, якого раніше майже не помічала, швидко втомлювалася. У Ванкувері, Канада, її лікарі мали лише одну відповідь: стрес на роботі, недостатній сон, нічого серйозного. Вона змінила харчування, краще спала й спробувала всі рекомендовані ними добавки. Нічого не змінилося, бо проблема ніколи не полягала у стресі.
Лише коли у неї з’явилися ущільнення на шиї та в пахві, коли вона почала задихатися вночі й непритомніти, хтось вимовив фразу, яку мав сказати ще кілька місяців тому: щось не так. 10 січня 2025 року Kayla виявила у себе ущільнення на шиї, а після УЗД, проведеного 21 січня, їй знадобилася комп’ютерна томографія. Попри це, система хотіла змусити її чекати на КТ шість місяців. Kayla не стала чекати: вона скасувала прийоми, змінила лікарів і, за її власними словами, мусила благати, щоб її почули й призначили їй обстеження в лютому. Так і було встановлено діагноз: лімфома Ходжкіна II стадії, яка вже поширилася.
Її попередні лікарі зателефонували їй лише в червні щодо обстеження, яке вона вже самостійно пройшла кількома місяцями раніше. На той час вона вже чотири місяці проходила хіміотерапію, яку розпочала 12 березня. Сьогодні, у свої 31, вона вже не має раку — але замислюється, скільки таких людей, як вона, не мали сил наполягти, щоб їх почули вчасно.