Докторка Стейсі не вагалася ні хвилини.
Її чоловік переніс інсульт і мав поліорганну недостатність. Лікарі дали йому нищівний прогноз: імовірно, він не виживе, а якщо й виживе, то залишиться нерухомим. Фізична терапевтка за фахом, вона вирішила не приймати цей вирок.
Щодня вона тренувала його, підтримувала й мотивувала не здаватися, водночас піклуючись про їхню маленьку доньку, якій було лише кілька місяців. Завдяки надії та наполегливій праці чоловік, якому, здавалося, судилося залишитися нерухомим, знову усміхався, рухався, ходив і навіть бігав.
Рік потому вона підсумувала все простою фразою: вона використала всі свої навички, щоб повернути його до життя. І поки інші бачили лише несприятливі прогнози, вона вирішила зробити ставку на єдиний позитивний варіант.