Тріша плакала біля ліжка своєї дворічної доньки.
Лікарі сказали їй, що Ешлі, у якої в Children’s Mercy Hospital у Канзас-Сіті діагностували тектальну гліому, може не дожити до свого 5-го дня народження. Їй встановили шунт, щоб відводити рідину, яка накопичувалася в її мозку, і залишалося лише чекати.
Роками кожне щоквартальне МРТ було мов підкидання монетки. У 4 роки пухлина почала прогресувати, і вона розпочала хіміотерапію: три препарати в таблетках і дві внутрішньовенні дози кожні шість тижнів протягом цілого року. Ешлі досягла ремісії й більше з неї не виходила.
Сьогодні їй 26, вона завершила навчання в Університеті Центрального Міссурі, пережила ураган і пожежу в автомобілі, а цього року вийшла заміж за Кенні. Разом вони допомагають нужденним людям по всьому світу. «Я сподіваюся, що вони знають: надія є», — каже вона тепер, з тією самою вірою, яка підтримала її батьків тієї ночі в лікарні.