Бай Фанлі було 74 роки, коли він вирішив, що вже достатньо попрацював. Він повернувся до свого села в Хебеї, Китай, готовий відпочити після життя, проведеного за педалюванням трицикла вулицями Тяньцзіня.
Але він побачив те, що не міг ігнорувати: дітей, які працювали в полях, бо їхні родини не могли дозволити собі платити за школу.
Того дня Бай знову сів на свій трицикл і повернувся до міста. Наступні 18 років він спав у маленькій кімнаті біля станції, їв лише найнеобхідніше та носив уживаний одяг.
Кожен юань, який він заробляв, крутячи педалі під сонцем чи дощем, ішов безпосередньо на освіту дітей, яких він ніколи не зустрічав особисто.
У 2001 році, вже у 88 років, він востаннє прийшов до середньої школи в Тяньцзіні. Він зробив свою останню пожертву й сказав, що більше не може продовжувати працювати.
Він помер у 2005 році, у віці 92 років, не маючи заощаджень чи майна. Він пожертвував 350.000 юанів, близько 55.000 доларів, і оплатив навчання понад 300 дітей, які сьогодні мають інше життя завдяки йому.