То були дванадцять дівчат, приблизно 13 років, у таборі чечітки та балету поблизу Руїдозо, штат Нью-Мексико.
О 5:29 ранку 16 липня 1945 року, приблизно за 64 кілометри звідти, у долині Jornada del Muerto Сполучені Штати підірвали The Gadget — плутонієвий імплозійний пристрій, встановлений на вершині вежі. Це був перший атомний вибух в історії, і жодна з них про це не знала.
Через кілька годин над пустелею почали падати білі пластівці. Дівчата вдягли купальники й пішли гратися в сусідню річку. Вони розтирали сніг по обличчях і тілах, сміючись із неймовірної подробиці: пластівці були теплими. То був не сніг. Це були радіоактивні опади після вибуху.
Із тих дванадцяти дівчат лише дві дожили до 40 років. Решта померли раніше від різних видів раку чи інших хвороб. Саме по собі ніщо не доводить, що причиною стала та пообідня гра. Але контраст і досі морозить: сміх дівчат під літнім снігопадом і перша атомна бомба, що беззвучно падала їм на плечі.