Січень 1985 року, Ачерра, Італія. Одноклубник Марадони по «Наполі» розповідає йому, що в чоловіка з його містечка є тяжкохворий син, якому терміново потрібна операція у Франції, але грошей на неї немає.
Президент клубу відмовляється дозволити Дієго грати. Вони щойно заплатили 8 мільйонів доларів за його перехід із «Барселони» й боялися втратити його через травму на багнистому полі. Марадона відповів, що лондонське страхування може йти до біса, і поїхав.
Він грав так, ніби протистояв «Ювентусу». Він забив гол, який, кажуть, став репетицією того, що він заб’є Англії роком пізніше. «Наполі» переміг 4:0, але зібраних грошей не вистачило на операцію. Дієго доплатив решту зі своєї кишені, весь у багнюці по коліна й такий щасливий, ніби знову повернувся грати на ґрунтових полях свого дитинства у Вілья-Фіоріто.