Марку ДеФрісту було лише 19 років, коли помер його батько.
Він залишив йому свої робочі інструменти — ті самі, за допомогою яких він опанував ремесло, — але спадщину у судах Флориди ще не було оформлено. Він усе одно забрав їх. Цей жест, радше вчинок сина, який не хотів втратити останнє, що залишилося від батька, ніж злочин, зрештою став початком вироку, що розтягнувся на десятиліття.
У 1980 році його засудили до чотирьох років за порушення умовного звільнення через володіння вогнепальною зброєю. Але ДеФріст ніколи не змирився з ув’язненням: він тікав 7 разів, 13 разів намагався це зробити, і кожна спроба додавала нові обвинувачення, дисциплінарні стягнення та нові роки до його історії. Те, що почалося зі спадщини, зрештою перетворилося на 34 роки життя за ґратами та одержимість свободою.
