Бомба. Саме те місце, де Едін Джеко грав у футбол зі своїми друзями. А його, ледь шести років, там не було з однієї-єдиної причини: його мати сказала ні.
Це була облога Сараєва, і маленький Едін виходив поганяти м’яча серед ракет так, ніби війна була лише фоновим шумом. Його дім уже був розбомблений — уся родина тулилася в квартирі його бабусі й дідуся. Але Джеко все одно продовжував грати, щодня, без страху. Аж поки одного дня Белма, його мати, не заборонила йому виходити. За кілька хвилин снаряд упав просто на те місце.
«Моя мати врятувала мені життя», заявив боснійський нападник, якому зараз 40 років і який є капітаном збірної Боснії і Герцеговини на чемпіонаті світу. «У мене не було дитинства через війну, але все це зробило мене сильнішим.» Белма підсумувала це з разючою точністю: «Снаряд упав саме туди, де Едін грався з іншими дітьми. Були загиблі й поранені.»