Бекка Пайк має правило, яке звучить як покарання, але насправді є його протилежністю.
У її домі світло вимикають о 8 вечора. Без винятків. Щоправда, є один: якщо ви читаєте, можна не спати до 9. Це почалося 10 років тому, коли її старшому синові — нині 17 — було лише 7 років, і він опирався тому, щоб лягати спати. Пайк відкрила для себе просту річ: діти готові домовлятися про що завгодно заради додаткової години неспання, навіть заради читання.
Усі четверо її дітей виросли з цією звичкою. Ще до того, як вони навчилися читати, вони розглядали ілюстрації у своїх книжках, учачись спокійно сидіти без екранів і шуму. Ніхто їх не змушує. Попри це, у 85% вечорів вони обирають збиратися біля вогню й мовчки читати, замість одразу йти спати.
Сьогодні всі вони — читачі. Але найбільше Пайк цінує не це, а можливість завершувати кожен день усією сім’єю в тиші, під хропіння собак на задньому плані, замість увімкнених телевізорів і поспіху в останню хвилину перед сном.