Рамабаї Ранвір, мати-вдова, мала 47 років, коли записалася на забіг на три кілометри в штаті Махараштра, Індія. Вона не мала жодного досвіду, а взуття почало спадати ще до того, як вона дісталася фінішу.
Вона зняла його, поправила сарі й побігла далі босоніж. У віковій категорії від 30 до 60 років вона випередила інших учасниць і перемогла. Приз становив $31. Вона хотіла використати ці гроші, щоб купити книжки та шкільне приладдя для доньки.
Рішення вона ухвалила вдома. Її донька Пуджа розповіла їй про забіг, і Рамабаї подумала взяти в ньому участь, щоб допомогти молодшій доньці, адже раніше не могла надіслати їй гроші на книжки. Тож вона вирішила бігти й перемогти.
Після смерті чоловіка у 2012 році Рамабаї працювала на чужих полях, збираючи сою, нут і куркуму; також вона готувала їжу в поліцейській академії. Вона покинула школу у 13 років і хотіла, щоб її доньки мали змогу здобути освіту.
«Я бралася за будь-яку роботу, яку могла знайти. Я вірю, що поки я жива, маю робити все можливе, щоб дати своїм донькам хорошу освіту», — сказала вона. Забіг Рамабаї привернув увагу в Індії та додав імпульсу дискусії про освіту й можливості.
Рамабаї перемогла в забігу. Але заради майбутнього своїх доньок вона біжить уже багато років.
— Flavors
