Джессіка Флетчер не хотіла залежати від пристрою, у якого може розрядитися батарея.
Її син Хантер, 11, має невербальний аутизм і живе в Нью-Брансвіку, Канада. Усе, що він говорить, передається через комунікаційний планшет: без нього він не може попросити щось, сказати, що щось болить, або пояснити, як він почувається. Одного дня в ресторані пристрій розрядився. Джессіка імпровізувала, написавши алфавіт на паперовій серветці, щоб Хантер міг і далі вказувати на літери.
Після тієї серветки вона перейшла до чогось, що не розряджається і не забувається вдома: вона татуювала повну клавіатуру на своїй руці. Тепер Хантер може вказувати на кожну літеру просто на її шкірі й складати потрібні йому слова будь-коли й будь-де. В одному з відео, що стало вірусним, він пише «splash pad» на руці матері, щоб попросити піти погратися у воді. Запис набрав понад півтора мільйона вподобань, але для Джессіки найважливіший результат не вимірюється вподобаннями: це усвідомлення того, що її син ніколи не залишиться без голосу.