Юень Фон не могла дихати без кисневої підтримки, не кажучи вже про поїздку до церкви.
Тож Кеті, її донька, вирішила, що весілля прийде до неї. У лікарні Tseung Kwan O в Гонконзі медичний персонал перетворив одну з кімнат на святкову залу: пастельні повітряні кульки, квіти, прикріплені біля шиї Юень Фон, і лікарняне ліжко, що слугувало вівтарем. Там, серед кабелів і моніторів, Кеті та Кертіс провели китайську чайну церемонію, подаючи матері напій як символ благословення.
Юень Фон, чиє обличчя ледь було видно під кисневою маскою, взяла доньку за руку й сказала фразу, що підсумувала все: «Піклуйся про неї. Вона — зіниця мого ока». Пізніше Кеті зізналася, що сподівалася: цей день дасть її матері ще одну причину продовжувати боротьбу з хворобою.
