Вісім років Хосе Марія Хіменес думав, що син його не слухає.
«Гей, я до тебе звертаюся — виявляй трохи поваги», — казав він.
31-річний уругвайський центральний захисник не знав, що сварить дитину, яка нічого не могла з цим вдіяти. За його словами в інтерв’ю Mutual Uruguaya de Futbolistas, насправді все було інакше: так працював розум його сина.
Нещодавно він дізнався про це. У Хосеми діагностували СДУГ. Такий самий діагноз одночасно поставили і його восьмирічному синові. Коли їм пояснили, що розлад передається спадково, він розплакався. Він плакав через усе, чого не розумів протягом тих восьми років.
Він також почав розуміти власне дитинство. У школі він добре вчився, але через його поведінку виникали проблеми. «Мені шкода вчителів, яким доводилося зі мною мати справу», — сказав він. Він був дитиною, думки якої мчали зі швидкістю тисячу миль на годину.
Потім настав час пояснити це синові. Обійшлося без складних слів. Він сказав йому: «ти особливий, як і тато».
Тепер у них однаковий розпорядок: щоранку таблетка й намір зосередитися та зберігати спокій.
Іноді капітан веде за собою не словами. Він веде за собою, кажучи синові: ти не сам; я теж такий.