Jorge Messi помер 8 серпня у віці 68 років у клініці в Rosario. Він хворів уже деякий час. Через чотири дні його син Lionel опублікував листа, який, здавалося, написав не найкращий футболіст світу, а звичайний син, що не може знайти слів.
“Тату, я досі не можу повірити, що тебе більше немає”, — так він починав. «До мене це не дійшло, або, точніше, я не хочу, щоб це дійшло.»
Jorge просив його зіграти на своєму останньому чемпіонаті світу. Він просив його навіть тоді, коли хвороба вже прикувала його до ліжка, коли вперше він не зміг би поїхати подивитися на його гру. Messi пообіцяв дійти до фіналу, щоб дати йому час. Щоб він міг поїхати. Щоб він побачив його ще один раз.
Він дійшов до фіналу. Jorge не встиг поїхати. “Я хотів виграти його, щоб привезти тобі й показати ще один. Я не зміг, у моїх ногах уже нічого не залишилося.”
Коли він повернувся до Rosario, його батько вважав, що Argentina програла в серії пенальті. Вони не говорили про те, що сталося. Не було часу. “Ми не стали чемпіонами, але ти не уявляєш, як сильно ми насолоджувалися кожним матчем.”
Jorge Messi був агентом, провідником, людиною, чий підпис стояв під кожним контрактом. Але понад усе він був чоловіком, який одного дня відвіз невисокого хлопця з Rosario на перегляд до клубу, не знаючи, що світ буде вдячний йому назавжди.
“Ти завжди був саме тією людиною, якою потрібно було бути в кожну мить, і ти ніколи не помилявся.”
Тепер Messi каже, що не знає, чи продовжить грати. Що він умів лише грати у футбол і що в глибині душі робив це, аби його батько міг дивитися.
Ця спадщина, обіцяє він, не згасне: він передасть її своїм дітям, так само як Jorge передав її йому.