У підлітковому віці Летиція Кі випрямляла волосся. Вона хотіла бути схожою на моделей, яких бачила в журналах, а не на жінок із власної історії. 💇🏿♀️
Через роки, в Абіджані, Кот-д’Івуар, вона почала досліджувати, як африканські жінки вкладали волосся до колонізації. Вона виявила, що кожна коса, кожна форма, кожен вузол щось означали: релігію, вік, соціальний статус, плем’я. Волосся було не просто елементом естетики; воно було цілою мовою, яка майже зникла.
Сьогодні вона використовує дріт, нитки та власні руки, щоб перетворювати своє волосся на скульптури, які говорять про домагання, аборти, расизм і жіночність. Те, що вона колись приховувала, тепер підносить, мов прапор. «Волосся було суперсилою, і я хотіла повернути собі цю силу», — підсумовує вона свою історію. 🖤
