Джудіт Моусон прибирала в гаражі, коли приїхали двоє детективів. Її чоловік Ґері, фарбувальник вантажівок, щойно пішов на роботу. Так вона дізналася, що чоловік, із яким прожила в шлюбі 14 років, був убивцею з Грін-Ривер.
Ґері Ріджвей душив жінок — багатьох із них повій і підлітків-утікачів, яких він підбирав уздовж шосе 99 поблизу Сіетла. Потім він залишав їхні тіла у віддалених місцях біля річки. Він убивав понад 20 років і тримав у страху ціле місто.
За словами Джудіт, удома він був зовсім іншою людиною: життєрадісним, добрим, уважним. Він ніколи не спалахував гнівом і не зникав без пояснень. «Щодня він давав мені відчуття, ніби ми щойно одружилися», — згадувала вона. Поки він не зізнався, вона захищала його й вірила в його невинуватість, переконана, що це все помилка.
Пенні Морхед, авторка біографії цієї дружини, яка ні про що не підозрювала, дійшла висновку, що людина може вести два цілком різні життя. Ґері сказав їй, що хотів зупинитися, але не міг: для нього вбивства були тим самим, чим пиво є для алкоголіка. І протягом 14 років він переходив від одного життя до іншого, не викликаючи ні в кого підозр.
