Мухаммад Аюб відмовився залишити батьків, коли його родина тікала з М’янми під час кризи рохінджа 2017 року.
Оскільки обом було дуже важко ходити, він змайстрував із двох кошиків і жердини імпровізовані ноші та ніс матір з одного боку, а батька — з іншого. За даними гуманітарної організації İHH, він сім днів ішов босоніж, доки не дістався Бангладеш.
Зрештою родина знайшла прихисток у таборі Кутупалонг у Кокс-Базарі. Його мати, Ася Хатун, була паралізована з 2008 року й потребувала медичної допомоги, а батько помер через 45 днів після прибуття до табору.
У 2018 році İHH повідомила, що почала підтримувати родину, організувала для Асі лікування та передала їй інвалідний візок. Зображення Аюба, який ніс батьків, широко поширювали як одну з найбільш зворушливих сцен втечі рохінджа в ті роки.