Ніколас Кейдж приїхав на знімальний майданчик, нічого не ївши того дня.
Це був 2007 рік, і актор уже кілька місяців тренувався по чотири-п’ять годин на день, щоб перевтілитися в Джонні Блейза, головного героя «Примарного вершника». Перед сценою біля дзеркала, у якій він мав показати оголений торс, він уникав будь-якої їжі й дозволяв собі лише цукерки candy corn, щоб до межі підкреслити рельєф вен і м’язів. Зрештою він так виснажився, що згодом зізнався: не міг чітко пригадати, що саме казав перед камерами.
Коли фільм вийшов на екрани, глядачі не побачили жертви: вони побачили комп’ютер. Тисячі людей клялися, що цей прес був комп’ютерною графікою, і протягом п’ятнадцяти років ця теорія сприймалася як факт. Кейдж тримав своє роздратування при собі до 2022 року, коли в серії GQ «Actually Me» він відповів прямо: «Мій прес був справжнім, і саме тому я більше ніколи не тренуватимуся так завзято. Ніхто не хотів вірити, що він справжній; усі воліли думати, що це комп’ютерна графіка. А якщо вони все одно не збиралися мені вірити, то який сенс?»
Цікаво, що у фільмі все ж були цифрові ефекти: палаючий череп і татуювання, яке стерли з його руки. Але його тіло — те, заради якого він місяцями голодував, — було цілком його власним. 🔥