Віктору Нуару було лише 21 рік, коли двоюрідний брат Наполеона III застрелив його.
Це був 1870 рік, він був журналістом, а його смерть сколихнула Париж, перетворивши його на мученика революції. Саме тому скульптор Жюль Далу створив його бронзову статую, що лежить на землі, саме таким, яким його знайшли: капелюх спав, губи трохи розімкнуті, а на тілі все ще помітний слід від удару. Ніхто й не уявляв, що цей реалізм без жодної відомої причини включатиме виразну опуклість у паху.
З роками виник міф, який не має нічого спільного з революцією: дотик до цієї ділянки приносить родючість. Сьогодні жінки з усього світу приїжджають на кладовище Пер-Лашез у Парижі, щоб потерти його пах, поцілувати його губи й торкнутися його правої ноги, якщо прагнуть мати дитину, або лівої — якщо мріють про близнюків. Бронза саме в цьому місці відполірована й блискуча, тоді як решта статуї залишається зеленою під впливом часу.
Щороку кладовище відвідують понад 3 мільйони людей. Багато хто ніколи не знав, ким був Віктор Нуар за життя, — але вони точно знають, якої частини його статуї торкнутися.
