Лорі Вуд знала Джонатана Пінкарда лише два дні, коли поставила йому запитання, яке назавжди змінило життя їх обох.
Йому було 27 років, він мав аутизм і потребував трансплантації серця. У серпні 2018 року він знепритомнів наприкінці робочої зміни, і відтоді раз у раз потрапляв до лікарні. Лікарі чітко дали зрозуміти: без родини, яка доглядала б за ним після операції, він не міг залишатися у списку очікування на трансплантацію. Його бабуся, яка його виховала, померла у 2012 році. Його мати перебувала в реабілітаційному закладі. Після виписки він ночував у притулку для чоловіків, бо йому більше не було куди податися.
У грудні 2018 року Лорі, медсестру відділення інтенсивної терапії лікарні Piedmont Newnan у Джорджії, призначили доглядати за ним. Після двох днів турботи про нього вона запитала, чи може стати його законною опікункою. Джонатан переїхав до її будинку в Гогансвіллі, і разом вони кілька місяців боролися за те, щоб його знову внесли до списку очікування на трансплантацію Emory. У липні 2019 року Лорі офіційно стала його опікункою. А за місяць, у серпні, Джонатан отримав нове серце.
Тепер вона доглядає за ним, стежить, щоб Джонатан щодня приймав свої 34 таблетки, і допомагає йому вчитися жити самостійно. І тепер він називає її «мамою».
