Синдром Коро найчастіше трапляється в Південно-Східній Азії й породжує спустошливу фізичну впевненість: ті, хто страждає на нього, день у день відчувають, що їхні геніталії зменшуються й втягуються в тіло. Цей страх не є символічним. Він тілесний, прогресуючий, і в задокументованих випадках супроводжується крайнім жахом від думки про смерть через це втягування.
Це не єдиний випадок, коли розум переписує реальність тіла. При синдромі чужої руки людина бачить, як її власна рука рухається, бере предмети або діє без жодної свідомої команди. Вона визнає її своєю, але запевняє, що не контролює її. А при синдромі Котара людина дивиться в дзеркало, бачить своє відображення і все ж із цілковитою переконаністю стверджує, що вона мертва або розкладається.
Це реальні неврологічні та психіатричні розлади, задокументовані в клінічній літературі, хоча вони й рідкісні. Наука досі з’ясовує, чому мозок може формувати такі крайні переконання щодо самого тіла.