Пабло Акунья не має ні рук, ні ніг, але ніколи не переставав бути батьком.
Він народився таким у Парагваї і вже десятиліттями пересувається на невеликому дерев’яному візку. Коли його партнерка пішла, молодшій доньці було лише чотири місяці, а старшій — три роки. Він виховував їх разом зі своєю матір’ю, Ігнасією дель Вальє.
Він навчився користуватися мобільним телефоном і пультом від телевізора за допомогою носа, і хоча так і не зміг піти до школи, його доньки пам’ятають його добрий гумор і мудрі поради.
Коли Ігнасія через вік уже не могла доглядати за ним, Еліда, молодша донька, ухвалила рішення: вона залишила Аргентину й повернулася до Парагваю, щоб допомагати йому з повсякденними справами. ««Він — мій друг, моя довірена особа і найкращий тато у світі»», — пояснила вона.
Історія дійшла до тисяч людей, і завдяки хвилі солідарності вони змогли отримати власне житло, пристосоване до їхніх потреб. Ігнасія померла у віці 97 років, а Пабло вже мріє про автомобіль, щоб виїжджати, відкривати для себе нові місця й навідувати друзів.
