43-річний чоловік із Гронінгена, на півночі Нідерландів, написав листа. Він був адресований десяткам сімей, які свого часу зверталися до його сперми, щоб мати дітей. У ньому він визнав цифру, якої навіть влада не знала точно: 199 дітей, народжених у чотирьох європейських країнах, мають його генетичний матеріал.
Розподіл є точним. 172 дитини народилися в Нідерландах, 11 — у Бельгії, 15 — у Німеччині, а ще одна — у четвертій країні, яку не ідентифіковано. Він стверджував, що припинив донорство, хоча визнав, що одна жінка, яка досі вагітна, очікує на його дитину. Вражає те, що Міністерство охорони здоров’я Нідерландів знало ще з 2017 року, що цей чоловік регулярно й надмірно здавав сперму, і все ж через два роки призначило його до офіційної комісії, яка оцінювала законодавство країни про донорство.
Кілька жінок-реципієнток повідомили, що отримували від нього повідомлення сексуального характеру, а деякі джерела припускають, що він міг пропонувати свою сперму в обмін на сексуальні стосунки з жінками, які прагнули стати матерями. Також стверджують, що він використовував різні імена в кількох банках сперми, щоб продовжувати донорство й не бути викритим.