У серпні 2012 року Нільс Пікерт одягнув червону спідницю — і не заради моди.
Його 5-річний син ріс у Берліні й носив сукні старшої сестри, і ніхто не звертав на це уваги. Усе змінилося, коли родина переїхала до консервативного містечка на півдні Німеччини: одногрупники в дитячому садку почали насміхатися з його одягу, і хлопчик перестав його носити.
Через два тижні він просто попросив батька приєднатися до нього на тому, що вони обоє називали «Днем спідниць і суконь». ««Ніби збирався грати у футбольний матч», — сказав Пікерт». І батько погодився.
Якщо якась дитина показувала на них пальцем на вулиці, вони спокійно відповідали запитанням: «Сьогодні День спідниць і суконь, хіба ти не знав?» Для багатьох це спрацювало.
Пікерт написав про ту прогулянку в німецькому феміністичному журналі Emma, додавши фотографію, на якій вони обоє тримаються за руки й одягнені в червоне. Шість днів потому один користувач переклав цю історію англійською, і вона розлетілася інтернетом. За словами самого Пікерта, після цього інші діти перестали дражнити його сина.
Щодо спідниць, його єдина скарга цілком приземлена: майже жодна з них не має кишень.