Двоє чоловіків, два злочини, що сколихнули Сполучені Штати, дві цілком протилежні реакції громадськості.
Тайлера Робінсона ідентифікували як того, хто вбив постать, яку багато жінок описували як постійну загрозу. Жодних пожертв, жодних повідомлень підтримки, цілковита тиша в соціальних мережах. Луїджі Манджоне, якого звинувачують у вбивстві CEO страхової компанії, майже одразу став символом популярної справи: він зібрав 1.5 мільйона доларів пожертв від незнайомців, які побачили в ньому щось більше, ніж просто підозрюваного у вбивстві.
Чому один і той самий тип вчинку викликає співчуття в одному випадку й цілковиту байдужість в іншому? Відповідь, схоже, полягає не стільки у злочині, скільки в тому, хто його скоїв, який він має вигляд і яку історію проєктує на публіку.
