П’ять років спілкування майже виключно односкладовими словами. Таким був стан 80-річної жінки з десятирічною історією пізньої стадії хвороби Альцгеймера, коли її доглядальники вирішили дати їй одну пероральну дозу 5 грамів псилоцибінових грибів штаму Enigma.
Приблизно через 19 годин після дози пацієнтка почала спонтанно говорити автобіографічними реченнями. У наступні дні й тижні вона відновила контроль над сечовипусканням, покращила рухливість, змогла самостійно одягатися та виявляла більшу емоційну взаємність із людьми навколо. Через місяць вона отримала другу дозу 3 грами; у записах було задокументовано більшу мовленнєву виразність, гумор і спритність. Випадок був опублікований у науковому журналі Frontiers in Neuroscience у травні 2026 року.
Самі дослідники попередили, що основна нейродегенерація не була зворотною і що покращення були тимчасовими. Це поодинокий випадок, а не клінічне випробування, і результати не можна узагальнювати. Але ось факт, який фахівці не можуть ігнорувати: наразі не існує схваленого препарату, який давав би настільки швидкі й багатовимірні покращення при пізній стадії хвороби Альцгеймера. Псилоцибін уже вивчали для лікування депресії, залежності та ПТСР — а тепер він змушує нейронауку дивитися в напрямку, який ще кілька років тому здавався б немислимим.