У 18 років Кеті Стабблфілд ухвалила рішення, яке назавжди змінило її життя: вона намагалася накласти на себе руки за допомогою рушниці.
Наслідком була настільки тяжка травма обличчя, що лікарям довелося провести понад десяток операцій у наступні роки, намагаючись відновити її обличчя.
Але травми були надто тяжкими. Зрештою, фахівці Клініки Клівленда дійшли надзвичайного висновку: їй була потрібна трансплантація обличчя.
Кеті було 21, коли вона стала наймолодшою людиною у США, яка перенесла процедуру такого типу. Операція тривала приблизно 31 годину і була значно складнішою за звичайну: хірурги пересадили шкіру, м’язи, нерви, кістки щелепи, ніс, повіки та інші структури обличчя.
Зміни були величезними. До трансплантації Кеті значною мірою втратила нормальні функції обличчя й мала труднощі з мовленням, прийомом їжі та спілкуванням з іншими людьми. Після операції вона розпочала тривалий процес реабілітації, щоб відновити ці здібності.
Але її історія також залишила ще один важливий урок: психічне здоров’я може бути не менш важливим, ніж фізичне здоров’я. За станом Кеті роками спостерігали фахівці з психічного здоров’я — як до, так і після операції. У Клініці Клівленда наголошують, що психологічна підтримка є необхідною для пацієнтів, які проходять процедуру такого масштабу.
Сьогодні її історія уособлює щось значно більше, ніж вражаючий медичний випадок: новий початок після втрати майже всього.
Медицина змогла реконструювати її обличчя, але відновлення її життя стало процесом, що тривав роками.