Церемонія тривала чотири хвилини.
Патриції Лейн було 14 років. 21 травня 1980 року вона прийшла до кабінету судді з питань спадщини штату Алабама, а її мати була єдиною свідкою.
Навпроти неї стояв 27-річний Тімоті Герні. З підписом матері її законно віддали чоловікові, удвічі старшому за неї.
Патриція завагітніла у 13 років, після того як зазнавала сексуального насильства з дуже раннього віку. У 12 років вона зателефонувала на кризову гарячу лінію, де познайомилася з чоловіком, який згодом став її чоловіком.
Її родина євангельських християн із Міннесоти не бачила в ній уразливої дівчинки: за її словами, мати звинуватила її в тому, що вона зганьбила родину, і вимагала, щоб вона вийшла заміж, аби все виправити. Її першу доньку віддали на усиновлення.
Отримавши свідоцтво про шлюб, вона перейшла до парку навпроти будівлі суду й сіла на гойдалку. Її мати та новий чоловік були розлючені. Вона була дівчинкою, яка робила те, що роблять дівчатка, лише за кілька хвилин після того, як підписала документи, віддавши решту свого життя.
Сьогодні Патриції 58 років, і вона розповідає про це із Сент-Пола, штат Міннесота. За її словами, чоловік не дозволяв їй мати друзів, і вона досі бореться з відчуттям ізольованості.
Сорок п’ять років потому основна проблема залишається: у США немає федерального мінімального шлюбного віку, і кожен штат вирішує це самостійно. Лише 16 штатів і округ Колумбія встановили мінімальний шлюбний вік, а в Алабамі неповнолітня особа віком до 16 років може одружитися за згодою одного з батьків.
Як може бути законним, щоб батьки своїм підписом фактично віддавали доньку?