Мерен Дуглас — учителька у Флориді, і вона не очікувала нічого особливого від сповіщення на телефоні. Її система камер виявила рух біля входу до будинку. Вона з чоловіком відкрили пряму трансляцію й побачили дитину, яка сиділа на узбіччі дороги та чекала на шкільний автобус.
Це сталося не вперше. За повідомленнями, дитина щоранку приходила на те саме місце. Не питаючи дозволу й не промовляючи ні слова, вона використовувала край під’їзної доріжки незнайомців як автобусну зупинку. Подружжя зрозуміло, чому дитина там була, і вирішило, що їй не доведеться чекати, сидячи на землі. Вони купили лавку, поставили її там і додали табличку «Зупинка автобуса».
Камера зафіксувала, що сталося далі: дитина прийшла, побачила лавку й, за розповіддю, не змогла стримати радості — просто там, на під’їзній доріжці, вона стрибала від захвату. За кілька днів дитина залишила записку від руки, яка починалася словами: «Привіт, це від дитини, яка чекає на автобус біля вашого будинку», а далі було написано: «Щиро дякую, що поставили тут цю лавку!». Подружжя у відповідь поставило біля лавки невелику дерев’яну скриньку, оздоблену героями мультфільмів, перетворивши це місце на мінібібліотеку, де дитина могла читати, чекаючи на автобус. Дуглас підсумувала це так: «Вона просто чудова дитина й заслуговує на всю доброту, і я хотіла б, щоб більше людей робили такі речі».
