Сеф увійшов у життя Rawtashk у квітні 2007 року — незграбне цуценя малінуа, яке перебігло парк до людини, з якою щойно познайомилося і яку вже полюбило.
Він прожив із ним 11 років, 5 місяців і 16 днів.
У собачому парку він майже ніколи не грався: натомість ходив від однієї людини до іншої й притулявся до їхніх ніг, чекаючи, щоб його погладили.
Він жив разом із Драго, а згодом із Роніном, який навчив його грати в перетягування каната. Аж поки, за словами господаря, одного дня Сефу просто більше не захотілося.
Наприкінці 2016 року він почав втрачати рухливість. Пухлина нерва, артрит і нецукровий діабет дедалі більше ускладнювали рух. Щоночі він спав на підлозі, доки не чув, як прокидається господар, а тоді біг до ліжка, щоб поніжитися. Коли він уже не міг застрибнути на ліжко, то клав лапи на край, а господар допомагав йому залізти. Тижнями він носив його сходами вгору й униз.
Останнього дня ветеринар приїхав до нього додому. За словами господаря, його пухнасті брати здавалося, знали: вони не переставали цілувати Сефа весь ранок.
«Я носив би тебе на руках вічно, але це було б несправедливо щодо тебе», — написав він згодом. І додав: «Сподіваюся, ти чудово провів час».
