18 травня 2021 року Абду Нгом переплив із Марокко до пляжу Тарахаль у Сеуті.
Він вирушив у дорогу разом із братом, але на півдорозі хвилі понесли брата, і Абду більше ніколи його не бачив. Коли він нарешті дістався берега, знесилений і безпорадний, то зустрів Луну Рейєс, волонтерку Червоного Хреста, яка допомагала мігрантам. Абду кинувся їй в обійми. Фотограф агентства EFE зафіксував цю мить, і зображення облетіло весь світ.
Його повернули до Марокко. Він роками намагався знову дістатися Іспанії, і у 2024 році йому це вдалося: він прибув на борту невеликого човна з мігрантами, що дістався Лансароте. Згодом він оселився в Малазі, де працював будівельником, щоб утримувати дружину й маленьку доньку.
3 червня 2025 року він помер на самоті у кімнаті після того, як кілька днів почувався зле. Його тіло майже місяць залишалося в морзі, поки друзі складалися грішми, щоб доправити його назад до Сенегалу.
Обійми, що колись стали символом надії, залишилися останнім спогадом про життя, сповнене боротьби й утрат, і про мрію, якої він ніколи не переставав прагнути.