Вайатту 6 років, і стрижка ніколи не була для нього легкою справою.
Діти з аутизмом часто почуваються приголомшеними шумом, дотиками та необхідністю сидіти нерухомо в перукарському кріслі. Вайатт не сидить на місці. Він ходить по перукарні, зупиняється, а іноді лягає на підлогу. Його мати, Fauve Lafrenière, водить його до перукарні Francis «Franz» Jacob у Руан-Норанді, Квебек, із дня її відкриття два роки тому.
Замість того щоб просити хлопчика пристосуватися, Франц пристосувався до нього. Він купив бездротову машинку для стрижки, щоб міг ходити за Вайаттом і не бути прив’язаним до розетки, а за потреби лягав на підлогу, щоб продовжити стригти. Минулого тижня фото цієї сцени розлетілося інтернетом, і Франц, якому 45 років, зізнається, що не очікував такої уваги.
Для нього це не поодинокий жест. Він обслуговує й інших дітей з аутизмом та особливими потребами, а одна стрижка може тривати до 90 хвилин. «Немає ні сліз, ні криків. Нам разом весело», — каже він. Він також голить людей в останні дні їхнього життя, які хочуть ще раз мати гарний вигляд. Він стриже волосся з 12 років, а сьогодні щоранку біля дверей вишиковується черга: клієнти їдуть три чи чотири години, щоб сісти в його крісло.
