Джако Нел грався зі своїм собакою Гарві, коли помітив подряпину на руці. Він був 50-річним лікарем: промив і продезінфікував рану, а потім продовжив займатися своїми справами.
Через два тижні він розгубився й утратив орієнтацію. Він навіть не почув телефонного дзвінка, коли на роботі намагалися його розшукати. Того вечора його партнер знайшов його в жахливому стані й викликав швидку. Медики одразу зрозуміли: це був сепсис — надмірна реакція імунної системи на інфекцію. Причиною стала бактерія, що міститься у слині його кокер-спанієля.
Інфекція порушила згортання крові. Його нирки почали відмовляти, а ноги почорніли через розвиток гангрени. Він перебував у комі від чотирьох до п’яти днів, а коли прокинувся, його тіло потемніло: обличчя, кисті рук і ноги. Два місяці він проходив діаліз. Через чотири місяці йому ампутували обидві ноги нижче колін; він утратив усі пальці на правій руці й один палець на лівій, а також кінчик носа. На губах залишилися шрами, і донині йому важко говорити й їсти.
Через три місяці після операції він знову ходив без сторонньої допомоги. Найболючіше рішення йому довелося ухвалити наприкінці: він мусив приспати Гарві, щоб той нікого більше не заразив.