У 1970-х і 1980-х роках тисячі людей із гемофілією у Великій Британії отримували фактор VIII — препарат, який допомагав контролювати кровотечі, спричинені цією хворобою. Проблема полягала в тому, що деякі з цих препаратів виготовляли з плазми донорів із групи високого ризику у США. Серед місць, звідки надходила плазма, були в’язниці.
Одним із постраждалих був Colin Smith, який народився з гемофілією A в Уельсі. Він уперше отримав фактор VIII приблизно у віці одного року. Його батьки довіряли лікарям, які лікували їхнього сина, і, за словами його матері Джанет під час британського розслідування, ніхто не пояснив їм ризиків, пов’язаних із лікуванням.
Коли Коліну було приблизно два роки, професор Артур Блум повідомив батькам, що хлопчик заразився ВІЛ. Під час розслідування Джанет згадувала, що цю новину їм повідомили у лікарняному коридорі, на очах в інших пацієнтів і членів родини.
Здоров’я Коліна поступово погіршувалося. Він двічі хворів на пневмонію, часто мав респіраторні інфекції й зрештою дедалі частіше пропускав школу. Його батьки навіть розповідали, що інші батьки погрожували забрати своїх дітей зі школи, якщо Колін ходитиме туди без приватної медсестри.
У 1988 році він почав приймати AZT — препарат, який тоді вважали можливою надією для людей із ВІЛ. Його мати згадувала, що Блум представив його як своєрідний «чудодійний препарат», ліки, які могли врятувати йому життя. Але стан Коліна продовжував погіршуватися.
Водночас родина страждала від величезної стигми, пов’язаної з ВІЛ у ті роки. Згодом його справу розглянуло Infected Blood Inquiry — британське публічне розслідування, створене для з’ясування того, як тисячі людей заразилися через заражену кров та препарати з крові. Джанет і Колін Сміт дали свідчення перед ним у липні 2019 року.
Колін помер у січні 1990 року, коли йому було лише 7 років. Він важив лише 13 фунтів, приблизно 5.9 кілограма, а його організм був тяжко уражений ВІЛ і гепатитом C. Через десятиліття його батьки все ще зберігали маленьку синю ковдру, у яку його загорнули після смерті. У 2024 році мати показала її й сказала: «Досі пахне ним» —«Досі пахне ним».
Пізніше розслідування щодо зараженої крові вивчало медичні рішення, використані препарати та інформацію, яку надавали пацієнтам і їхнім родинам. Таким чином, справа Коліна стала одним із найболючіших свідчень у скандалі, що торкнувся тисяч людей у Великій Британії.