Людина запалює свічку у своєму домі в Гавані й чекає. Вона не знає, чи повернеться електрика за годину, чи аж через цілий день…
На Кубі 2026 рік — це рік відключень електрики, що тривають до 40 годин поспіль. Національна електроенергетична система ледве виробляє 1.160 мегаватів за попиту, що перевищує 3.000, а в лютому понад 60% території одночасно залишалося в темряві.
Обмеження Сполучених Штатів щодо нафти, яка надходить на острів, погіршили все: сьогодні балон скрапленого газу для приготування їжі коштує близько 34 доларів, тоді як середня зарплата на острові становить близько 30 доларів на місяць.
Їжа псується в холодильниках без електрики, транспорт колапсує, а на вулицях нагромаджуються купи сміття.
І посеред цього загальнонаціонального блекауту є вулиці, де світло ніколи не гасне. Будинки з власними генераторами, електромобілі, що безперешкодно заряджаються, паралельне життя, яке не знає ні свічок, ні ручних віял.
Той самий острів, дві різні країни — залежно від району, де тобі судилося народитися.