Марікармен було 17 років, коли вона приїхала з родиною до квартири на вулиці Calle Alcalde Sainz de Baranda, у мадридському районі Ретіро. Був 1956 рік. Поруч проїжджав потяг Tren de Arganda, були городи й маленькі крамнички, а всі сусіди знали одне одного.
Дім змінювався разом із нею: картини, старі фотографії, квіти, порцеляна й крісла, що стояли там ще з перших років. Її батько помер у 1960 році, коли їй був 21 рік, і вона взяла на себе сімейні обов’язки. Її мати жила там до 2005 року, а Марікармен успадкувала договір оренди.
Вона пропрацювала 49 років адміністративною помічницею й ніколи не мала дітей, але мала двоюрідного брата Вісенте, якого вважала рідним братом.
У 2018 році будівля змінила власника, і їй запропонували купити житло приблизно за 247,000 євро. У неї не було таких грошей, а через вік вона не могла отримати кредит. Вона відмовилася виїжджати й трималася майже 7 років. У 87 років поліція виселила її з дому, і зрештою вона опинилася в лікарні.
Марікармен Абаскаль померла через 11 днів після втрати дому, у якому прожила 71 рік.
