Фредерік де Ланувель вирушив на велосипеді з ідеєю, яка здавалася неможливою: намалювати квітку настільки велику, що її можна було б побачити лише на карті.
Протягом 37 днів він крутив педалі майже без відпочинку, долаючи від 150 до 180 кілометрів на день, перетнувши 40 департаментів Франції та набравши майже 60.000 метрів висоти. Кожен поворот його колеса записувався за допомогою GPS, поступово вимальовуючи пелюстки квітки, яка мала набути форми лише наприкінці подорожі. Він назвав її «Квіткою надії» — і ця назва була не випадковою: його мати померла у 2024 році, проживши з хворобою Альцгеймера майже двадцять років.
Він крутив педалі не для того, щоб утекти від болю, а щоб перетворити його на щось корисне. Кожен кілометр допомагав збирати кошти для Fondation Recherche Alzheimer, а коли він востаннє зійшов із велосипеда, Книга рекордів Гіннеса засвідчила його досягнення як найбільший велосипедний GPS-малюнок у світі. Квітка, яку неможливо побачити з асфальту, але яку назавжди видно з неба.
