У 2020 році в Південній Кореї було 660 дітей, які зникли понад рік тому; 638 із них зникли понад п’ять років тому. Їхні родини кажуть, що найважче — не сама відсутність, а те, що про них забувають: плакати вицвітають, сліди холонуть, а з часом навіть надія починає здаватися наївною.
Потім агентство Cheil Worldwide разом із Національною поліцією Кореї звернуло увагу на те, чого ніхто не помічав: стрічку, якою заклеюють посилки. Вони розробили друковану версію із фотографіями дітей, які зникли багато років тому, і поліцейським ескізом того, як вони могли б виглядати сьогодні. Вони назвали її «Стрічка надії» та запустили 25 травня 2020 року, у Міжнародний день зниклих дітей.
Korea Post і Hanjin поширювали її по всій країні. Лише за один місяць до корейських домогосподарств потрапило понад 620,000 посилок, на кожному куті коробки яких були ці обличчя. Cheil Worldwide пішло ще далі: компанія передала права на дизайн, щоб будь-яка компанія чи організація у світі могла безкоштовно відтворити цю ідею. Іноді рішення полягало не в нових технологіях, а в тому, щоб поглянути на те, що вже було під рукою.