Джузеппіна Паскуаліно ді Марінео було 33 роки, і вона мала ідею, що наповнювала її відчуттям мети: подорожувати Європою та Близьким Сходом, вдягнена як наречена, автостопом із незнайомцями, щоб показати, що довіра між різними культурами може будувати мир. Її мистецьке ім’я було Піппа Бакка. 8 березня 2008 року вона вирушила з Мілана разом зі своєю колегою Сільвією Моро в проєкті під назвою «Brides on Tour». На своєму сайті вони написали: «Автостоп — це вибір вірити в людей».
Прибувши до Стамбула, дві мисткині вирішили розділитися й зустрітися пізніше в Лівані. 31 березня Піппа погодилася сісти в чорний пікап на околиці міста. Того ж дня по обіді вона востаннє скористалася своєю кредитною карткою. Поліція знайшла винного, бо він увімкнув телефон Піппи, використавши власну SIM-картку: помилка, яка одразу його видала. Мурат Каратас, 38 років, батько двох дітей і раніше судимий за крадіжку, зізнався у злочині й привів слідчих до тіла, схованого серед кущів у лісі поблизу Гебзе, за 65 кілометрів від Стамбула.
Через двадцять чотири дні після того, як вирушила, щоб показати, що світові можна довіряти, Піппи Бакки не стало. Головні газети Туреччини вийшли з першими шпальтами, позначеними соромом. Каратаса засудили до довічного ув’язнення. Суд, який залишив вирок у силі, написав, що засуджений «був відірваний від людських цінностей». Є особлива жорстокість у тому, що цю фразу вони написали про чоловіка, який убив жінку, що вірила в них найбільше.
