Майже 30 років. Саме стільки часу знадобилося науці, щоб зробити з клітором те саме, що вона вже зробила з пенісом: нанести на карту кожен його нерв.
Команда під керівництвом дослідниці Ju Young Lee з Amsterdam University Medical Center використала синхротронне рентгенівське випромінювання — технологію, здатну виявляти структури розміром від 2 мікрометрів, — щоб просканувати зразки тканин малого таза двох жінок віком 59 та 69 років. Виявлене ними перевернуло все, що досі вважалося відомим: дорсальний нерв клітора не стоншується, коли досягає голівки клітора, як вважалося раніше, а розгалужується, наче дерево, з нервовими стовбурами завтовшки до 0,7 міліметра.
Австралійська урологиня Helen O’Connell без зайвих слів підсумувала це так: медицина надто довго ігнорувала клітор. Настільки довго, що він навіть не з’являвся в підручниках з анатомії аж до 20-го століття, а в 1995 році його все ще описували як маленьку версію пеніса.
Ця карта — не просто академічне досягнення. Вона може запобігти пошкодженню нервів під час операцій на органах малого таза та гендерно-афірмативних операцій і, перш за все, допомогти відновити чутливість у понад 230 мільйонів жінок, які пережили жіноче обрізання.
