Робінью було сімнадцять, коли «Сантос», клуб Пеле, випустив його на поле так, ніби він уже був досвідченим гравцем.
У двадцять років він підписав контракт із «Реалом». Потім були «Манчестер Сіті», а згодом «Мілан», де він виграв титул чемпіона Серії А та Суперкубок Італії. Бразилія викликала його до збірної на два чемпіонати світу. Його кар’єра стрімко йшла вгору.
Але 22 січня 2013 року в нічному клубі в Мілані Робінью та ще п’ятеро чоловіків зґвалтували 22-річну албанку. Цей факт його слава приховати не могла.
У 2017 році суд у Мілані засудив його до дев’яти років ув’язнення. У 2020 році апеляційний суд залишив вирок у силі, заявивши, що він жорстоко принизив потерпілу. У 2022 році вирок став остаточним.
Бразилія не видає своїх громадян, тому Робінью залишався на волі, тренувався із «Сантосом» і жив так, ніби нічого не сталося. Від злочину минуло одинадцять років.
20 березня 2024 року Вищий суд правосуддя Бразилії дев’ятьма голосами проти двох постановив, що італійський вирок має бути відбутим у Бразилії. Наступного дня федеральна поліція заарештувала його й доправила до Тремембе — в’язниці, де Бразилія тримає найвідоміших ув’язнених.
Сьогодні Робінью тренує інших ув’язнених на бетонному майданчику. Чоловік, який грав поруч із Кріштіану Роналду та Кака, тепер керує грою за ґратами.
Деякі звитяги час не стирає. Як і деякі злочини.