Задовго до того, як медитація та йога стали глобальними явищами, Paramahansa Yogananda уже намагався донести ці практики до Заходу. Його вплив також сягнув людей, далеких від духовного світу, зокрема Steve Jobs, який був відомим шанувальником Autobiography of a Yogi, книги, яку написав Yogananda. В одному з видань цієї праці навіть зазначено, що Jobs замовив 500 примірників, щоб роздати їх своїм гостям.

Yogananda помер 7 березня 1952 року у Лос-Анджелесі після виступу на вечері на честь посла Індії в Сполучених Штатах. Згідно з тогочасними записами, він переніс коронарну оклюзію. Однак для його послідовників його смерть була махасамадхі, терміном, яким вони описують свідомий вихід із тіла духовно реалізованого майстра.

Саме те, що сталося після цього, перетворило його смерть на надзвичайну історію. Тіло перевезли до Forest Lawn Memorial-Park і забальзамували. Harry T. Rowe, директор похоронного бюро, залишив нотаріально засвідчену заяву про стан тіла, у якій зазначив, що не спостерігав жодних видимих ознак фізичного розкладання навіть через 20 днів після смерті. Він також зазначив, що не було видимих ознак плісняви, і описав стан збереження як безпрецедентний у своєму досвіді.

Цю розповідь згодом включили до традиції його послідовників як можливий прояв його духовного стану. Організація, заснована Yogananda, зберігає заяву Forest Lawn як частину документації, що стосується його останніх днів. Однак існує важлива відмінність між задокументованим фактом і його інтерпретацією: безпосередньо директору похоронного бюро можна приписати лише те, що він не спостерігав жодних видимих ознак розкладання; розглядати це як надприродне явище — пізніша релігійна інтерпретація.

Історія ще вражаючіша через вплив, який Autobiography of a Yogi згодом мала протягом наступних десятиліть. Книга, вперше опублікована 1946 року, стала однією з найвідоміших праць про східну духовність на Заході й була перекладена десятками мов. Її вплив сягнув навіть технологічної культури Кремнієвої долини, де Steve Jobs є одним із найвідоміших читачів цієї книги.

Таким чином, навколо смерті Yogananda сформувалися дві історії, які й далі привертають увагу: історія про духовного вчителя, чия праця досягла одного з найважливіших діячів сучасних технологій, та історія про тіло, яке, за словами директора похоронного бюро, під наглядом якого воно перебувало, не виявляло жодних видимих ознак розкладання навіть через 20 днів після його смерті. Понад сім десятиліть потому цей випадок і далі подають як один із найнезвичайніших епізодів, пов’язаних із його життям.
