Карл послизнувся і зник у темряві урвища в окрузі Діксон, штат Теннессі.
Його власник Гріссом був із ним уже п’ять років. Ніхто не знав, чи він досі живий, аж поки сусід Берт Ечолс не взяв свій дрон і не почав шукати його між 9 вечора та 2 ночі. Він знайшов його, згорнутого клубочком біля невеликої печери, приблизно за 120 футів унизу, а між ним і Джонс-Крік було майже 200 футів відкритого простору.
Дев’ятеро рятувальників із чотирьох пожежних підрозділів — Діксона, Ашленд-Сіті, Шарлотти та Гарпет-Рідж — встановили систему мотузок для роботи на великій висоті, щоб спуститися до нього. Вони зафіксували його в полотняному мішку й обережно підняли нагору, ніби знали, що цей пес провів сімнадцять годин, чекаючи на когось, хто не здасться. Коли Гріссом знову притиснув його до себе, він не зміг стримати сліз. Іноді любов вимірюється годинами пошуків і людьми, готовими звисати зі скелі заради собаки, який їм не належить.
